ПРОЩАННЯ ІЗ НАЙСТАРШИМ ЧЕНЦЕМ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЧСВВ Про Чин Історія Чину Святі та блаженні Статут Чину Управа Чину Єпископи Монастирі в Україні Василіяни у світі

Про Чин

Історія Чину

Святі та блаженні

Статут Чину

Управа Чину

Єпископи

Монастирі в Україні

Василіяни у світі

Новини Анонси Новини монастиря Новини ЧСВВ З життя УГКЦ З життя Церкви ЗМІ про нас

Анонси

Новини монастиря

Новини ЧСВВ

З життя УГКЦ

З життя Церкви

ЗМІ про нас

Історія монастиря Св. Онуфрій В. Історія монастиря і храму Каплиця Благовіщення Мощі святого Онуфрія Визначні постатті Визначні дати

Св. Онуфрій В.

Історія монастиря і храму

Каплиця Благовіщення

Мощі святого Онуфрія

Визначні постатті

Визначні дати

Культурна спадщина Архітектура Іконографія Іконостас Царські врата Престол Скульптура та різьба Бібліотека

Архітектура

Іконографія

Іконостас

Царські врата

Престол

Скульптура та різьба

Бібліотека

Розпорядок богослужінь Загальні богослужіння Різдвяні богослужіння На Великий Піст Страсний і Світлий тиждень Празник св. Онуфрія

Загальні богослужіння

Різдвяні богослужіння

На Великий Піст

Страсний і Світлий тиждень

Празник св. Онуфрія

Катехитична школа Вікові категорії Катехити

Вікові категорії

Катехити

Спільноти Процесійне товариство імені святої княгині Ольги Вівтарна дружина

Процесійне товариство імені святої княгині Ольги

Вівтарна дружина

Монастир св. Онуфрія у Львові » Новини » ПРОЩАННЯ ІЗ НАЙСТАРШИМ ЧЕНЦЕМ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ ПРОЩАННЯ ІЗ НАЙСТАРШИМ ЧЕНЦЕМ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ 6-12-2016, 14:03 Автор: admin Переглядів: 1972 Коментарів: 0 Версія для друку ПРОЩАННЯ ІЗ НАЙСТАРШИМ ЧЕНЦЕМ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ 5 грудня 2016 року відбулася поминальна Божественна Літургія та похорон найстаршого ченця василіянського чину, о Доротея Шимчія, який помер на 102 році життя Архиєрейську Божественну Літургію очолили та сказав прощальне слово високопреосвященніший Митрополит і Архієпископ Тернопільсько-Зборівський кир Василій (Семенюк) та преосвященніший владика кир Йосафат (Мощич) - єпископ-помічник Івано-Франківський. На Божественній Літургії було присутні: понад 70 богопосвячених осіб, співслужило понад 50 священиків, з яких понад 40 ієромонахів Чину Святого Василія Великого. У Божественній Літургії та похоронній процесії взяли участь сотні вірян храму Воздвиження Чесного Хреста Господнього оо Василіян, велика кількість жителів м. Бучача та його околиць. автор: о. Антоній Яремчук, ЧСВВ фотограф: о. Іпатій Ващишин, ЧСВВ ЖИТТЄПИС НАШОГО ОТЦЯ Навчання Народився на Бучаччині в селі Старі Петликівці (тоді Бучацький повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина, нині Бучацький район Тернопільська область, Україна) у сім'ї Сильвестра Шимчія та Євдокії з роду Остапишин. Брати: Василь, Андрій та сестра Ганна. Навчався спочатку в сільській школі, а в 1928 р. за рекомендацією пароха о. Володимира Гука поступив на навчання в Місійний інститут ім. св. Йосафата у Бучачі при василіянському монастирі. 30 серпня 1932 р. вступив до Крехівського новіціяту за магістра о. Павла Теодоровича. 1 березня 1933 р. мав облечини, та з василіянським габітом він отримав нове ім'я — Доротей — на честь священномученика єпископа Доротея Тирського (255—362). По складенні перших обітів (15 квітня 1934 р.) брат Доротей навчався два роки на схоластикаті в Лаврові (1934—1936) і рік на риториці в Добромилі,де 8 серпня 1937 р. він склав вічні обіти. Опісля вивчав філософію в Кристинопільському монастирі (1937—1939), а 1 вересня 1939 р. розпочав студіювати богослов'я у Лаврові, де його застала Друга світова війна. За таких складних і непевних обставин, аби зберегти молодше покоління і виховати нових священиків, керівництво провінції вирішило переправити всіх братів студентів з Лаврова (їх тоді було понад 20 осіб) до семінарії в місті Оломоуц в Чехії, де під проводом своїх же василіянських професорів вони вивчали богословські предмети з жовтня 1939 до січня 1941 р. Коли німці закрили семінарію в Оломоуці, всі студенти-василіяни переїхали до Праги, де продовжили навчання у Карловому університеті. У Празі 14 травня 1942 р. Преосвященний Миколай Дудаш, ЧСВВ, єпископ Гайдудорозької єпархії в Угорщині рукоположив диякона Доротея на священика. У травні 1943 р., після кількох місяців примусових робіт при будівництві енергорозподільника для вугільних шахт в Моравській Остраві (Чехія), до яких василіянських студентів і молодих священиків примусила німецька окупаційна влада, о. Доротей повернувся до Галичини, а 15 липня того ж року відслужив свою першу Божественну Літургію в рідних Старих Петликівцях. Потім працював у Кристинополі у державній гімназії катехитом і у Великих Мостах як адміністратор парафії, одночасно був професором катехитики для василіянських студентів у Святоюрському монастирі в Кристинополі. Наприкінці 1946 р. разом із о. Методієм Ничкоюта о. Панкратієм Нюнькою і Петром Бальцаром виїхав через Словаччину на Захід, а після отримання паспортів — ще далі за океан, до Бразилії. Душпастирська праця в Бразилії та Аргентині Призначений до резиденції в містечку Пітанґа, з якої мав обслуговувати віддалені душпастирські осередки в колоніях, розкиданих на віддалі багатьох кілометрів одна від одної і від резиденції. Такі відвідини о. Доротей здійснював верхи на коні, а одна така подорож могла тривати не раз і цілий місяць. Про початки своєї праці в Бразилії він описав у книзі «Перший мій рік у Бразилії» (Прудентопіль, Бразилія, 1983). Згодом працював у Ірасемі (1948 р.), де крім душпастирських обов'язків, викладав риторику й українську мову братам-студентам. В 1949—1954 рр. — директор Малої семінарії ім. св. Йосифа в місті Прудентопіль, а з лютого 1954 р. до січня 1961 р. — магістр новіціяту в Іваї (тоді теж в 1954—1959 рр. був ігуменом). В тому періоді коротко був також редактором Українського «Місіонаря» в Бразилії (Mission?rio Ucra?no no Brasil) і в 1953—1959 рр. за протоігуменства о. Йосафата Роґи, ЧСВВ, виконував уряд консультора провінції. З 1961 по 1964 рр. о. Доротей був магістром новиків у Апостолес (Аргентина), потім наступні роки (1964—1969) працював серед українських переселенців спочатку там само — в Апостолес, а згодом Посадас, доїжджав і до Парагваю, щоб і там духовно підтримати українців греко-католиків. В 1970—1979 рр. о. Доротей Шимчій був протоігуменом віце-провінції Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Аргентині і як протоігумен був делегатом на генеральну капітулу Василіянського Чину в 1976 р. По завершенні протоігуменського мандату душпастирював у Обері та Буенос-Айресі. Всюди, де бував, о. Доротей ревно проповідував Боже Слово, провадив церковні товариства Апостольства Молитви і Марійської Дружини, давав місії і реколекції. Праця в Римі і в Україні В 1985 р. о. Доротея призначено до Риму духівником Української колегії св. Йосафата і це служіння він виконував аж до 1992 р. Після отримання Україною Незалежності в 1991 р. о. Доротей Шимчій, ЧСВВ вперше за понад 40 років відвідав свою родину на Україні. 10 травня 1992 р. вирушив в Україну. З 1992 і впродовж наступних семи років — викладач аскетики і духівник в Івано-Франківській духовній семінарії. А потім і аж до сьогодні — в Бучацькому монастирі; духівник, сповідник, реколектант і письменник. Помер 3 грудня 2016 року на 102 році життя в монастирі Воздвиження Чесного Хреста Господнього оо. Василіян, що в Бучачі. Творчі надбання та літературно-духовний спадок Перший мій рік у Бразилії. — Прудентопіль: Видавництво ОО. Василіян, 1983 Навернення серця. Реколекції для духовних осіб. Серія перша. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2002 Навернення серця. Реколекції у світлі одвічних правд. Серія друга. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2003 До апостольських порогів. Реколекції у світлі одвічних правд. Серія третя. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2003 Обнова самоспостереження. Реколекції для священиків у світлі одвічних правд. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2004 До апостольських порогів. Реколекції у світлі одвічних істин. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2004 Місійні науки: Великопосні. Різдвяні. Ювілейні: проповіді, виголошені у парафіях Відня, Мюнхена, Нового Ульму та різних околицях України. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2006 (У світлі одвічних правд, Книга п'ята) Розмови з Богом. Підручник духовної молитви. Трилогія роздумів. Книга 1. — Львів : Видавництво ОО. Василіян «Місіонер», 2008 Розмови з Богом. Підручник духовної молитви. Трилогія роздумів. Книга 2. — Львів : Видавництво ОО. Василіян «Місіонер», 2008 Розмови з Богом. Підручник духовної молитви. Трилогія роздумів. Книга 3. — Львів : Видавництво ОО. Василіян «Місіонер», 2010. Старі Петликівці // Бучач і Бучаччина, 1972. скачать dle 10.3фильмы бесплатно Рейтинг статі: 100 1 2 3 4 5 Читайте також: Святкування 100-літнього ювілею ієромонаха Доротея Шимчія ЧСВВ АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ - ІГУМЕН ОНУФРІЇВСЬКОГО МОНАСТИРЯ У ЛЬВОВІ (1896-1898) Василіянська молодь з усієї України зустрілася у Львові Єпископи ЧСВВ Святі та блаженні ЧСВВ Шановний відвідувач, Ви зашли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.

ПРОЩАННЯ ІЗ НАЙСТАРШИМ ЧЕНЦЕМ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ 6-12-2016, 14:03 Автор: admin Переглядів: 1972 Коментарів: 0 Версія для друку ПРОЩАННЯ ІЗ НАЙСТАРШИМ ЧЕНЦЕМ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ 5 грудня 2016 року відбулася поминальна Божественна Літургія та похорон найстаршого ченця василіянського чину, о Доротея Шимчія, який помер на 102 році життя Архиєрейську Божественну Літургію очолили та сказав прощальне слово високопреосвященніший Митрополит і Архієпископ Тернопільсько-Зборівський кир Василій (Семенюк) та преосвященніший владика кир Йосафат (Мощич) - єпископ-помічник Івано-Франківський. На Божественній Літургії було присутні: понад 70 богопосвячених осіб, співслужило понад 50 священиків, з яких понад 40 ієромонахів Чину Святого Василія Великого. У Божественній Літургії та похоронній процесії взяли участь сотні вірян храму Воздвиження Чесного Хреста Господнього оо Василіян, велика кількість жителів м. Бучача та його околиць. автор: о. Антоній Яремчук, ЧСВВ фотограф: о. Іпатій Ващишин, ЧСВВ ЖИТТЄПИС НАШОГО ОТЦЯ Навчання Народився на Бучаччині в селі Старі Петликівці (тоді Бучацький повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина, нині Бучацький район Тернопільська область, Україна) у сім'ї Сильвестра Шимчія та Євдокії з роду Остапишин. Брати: Василь, Андрій та сестра Ганна. Навчався спочатку в сільській школі, а в 1928 р. за рекомендацією пароха о. Володимира Гука поступив на навчання в Місійний інститут ім. св. Йосафата у Бучачі при василіянському монастирі. 30 серпня 1932 р. вступив до Крехівського новіціяту за магістра о. Павла Теодоровича. 1 березня 1933 р. мав облечини, та з василіянським габітом він отримав нове ім'я — Доротей — на честь священномученика єпископа Доротея Тирського (255—362). По складенні перших обітів (15 квітня 1934 р.) брат Доротей навчався два роки на схоластикаті в Лаврові (1934—1936) і рік на риториці в Добромилі,де 8 серпня 1937 р. він склав вічні обіти. Опісля вивчав філософію в Кристинопільському монастирі (1937—1939), а 1 вересня 1939 р. розпочав студіювати богослов'я у Лаврові, де його застала Друга світова війна. За таких складних і непевних обставин, аби зберегти молодше покоління і виховати нових священиків, керівництво провінції вирішило переправити всіх братів студентів з Лаврова (їх тоді було понад 20 осіб) до семінарії в місті Оломоуц в Чехії, де під проводом своїх же василіянських професорів вони вивчали богословські предмети з жовтня 1939 до січня 1941 р. Коли німці закрили семінарію в Оломоуці, всі студенти-василіяни переїхали до Праги, де продовжили навчання у Карловому університеті. У Празі 14 травня 1942 р. Преосвященний Миколай Дудаш, ЧСВВ, єпископ Гайдудорозької єпархії в Угорщині рукоположив диякона Доротея на священика. У травні 1943 р., після кількох місяців примусових робіт при будівництві енергорозподільника для вугільних шахт в Моравській Остраві (Чехія), до яких василіянських студентів і молодих священиків примусила німецька окупаційна влада, о. Доротей повернувся до Галичини, а 15 липня того ж року відслужив свою першу Божественну Літургію в рідних Старих Петликівцях. Потім працював у Кристинополі у державній гімназії катехитом і у Великих Мостах як адміністратор парафії, одночасно був професором катехитики для василіянських студентів у Святоюрському монастирі в Кристинополі. Наприкінці 1946 р. разом із о. Методієм Ничкоюта о. Панкратієм Нюнькою і Петром Бальцаром виїхав через Словаччину на Захід, а після отримання паспортів — ще далі за океан, до Бразилії. Душпастирська праця в Бразилії та Аргентині Призначений до резиденції в містечку Пітанґа, з якої мав обслуговувати віддалені душпастирські осередки в колоніях, розкиданих на віддалі багатьох кілометрів одна від одної і від резиденції. Такі відвідини о. Доротей здійснював верхи на коні, а одна така подорож могла тривати не раз і цілий місяць. Про початки своєї праці в Бразилії він описав у книзі «Перший мій рік у Бразилії» (Прудентопіль, Бразилія, 1983). Згодом працював у Ірасемі (1948 р.), де крім душпастирських обов'язків, викладав риторику й українську мову братам-студентам. В 1949—1954 рр. — директор Малої семінарії ім. св. Йосифа в місті Прудентопіль, а з лютого 1954 р. до січня 1961 р. — магістр новіціяту в Іваї (тоді теж в 1954—1959 рр. був ігуменом). В тому періоді коротко був також редактором Українського «Місіонаря» в Бразилії (Mission?rio Ucra?no no Brasil) і в 1953—1959 рр. за протоігуменства о. Йосафата Роґи, ЧСВВ, виконував уряд консультора провінції. З 1961 по 1964 рр. о. Доротей був магістром новиків у Апостолес (Аргентина), потім наступні роки (1964—1969) працював серед українських переселенців спочатку там само — в Апостолес, а згодом Посадас, доїжджав і до Парагваю, щоб і там духовно підтримати українців греко-католиків. В 1970—1979 рр. о. Доротей Шимчій був протоігуменом віце-провінції Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Аргентині і як протоігумен був делегатом на генеральну капітулу Василіянського Чину в 1976 р. По завершенні протоігуменського мандату душпастирював у Обері та Буенос-Айресі. Всюди, де бував, о. Доротей ревно проповідував Боже Слово, провадив церковні товариства Апостольства Молитви і Марійської Дружини, давав місії і реколекції. Праця в Римі і в Україні В 1985 р. о. Доротея призначено до Риму духівником Української колегії св. Йосафата і це служіння він виконував аж до 1992 р. Після отримання Україною Незалежності в 1991 р. о. Доротей Шимчій, ЧСВВ вперше за понад 40 років відвідав свою родину на Україні. 10 травня 1992 р. вирушив в Україну. З 1992 і впродовж наступних семи років — викладач аскетики і духівник в Івано-Франківській духовній семінарії. А потім і аж до сьогодні — в Бучацькому монастирі; духівник, сповідник, реколектант і письменник. Помер 3 грудня 2016 року на 102 році життя в монастирі Воздвиження Чесного Хреста Господнього оо. Василіян, що в Бучачі. Творчі надбання та літературно-духовний спадок Перший мій рік у Бразилії. — Прудентопіль: Видавництво ОО. Василіян, 1983 Навернення серця. Реколекції для духовних осіб. Серія перша. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2002 Навернення серця. Реколекції у світлі одвічних правд. Серія друга. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2003 До апостольських порогів. Реколекції у світлі одвічних правд. Серія третя. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2003 Обнова самоспостереження. Реколекції для священиків у світлі одвічних правд. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2004 До апостольських порогів. Реколекції у світлі одвічних істин. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2004 Місійні науки: Великопосні. Різдвяні. Ювілейні: проповіді, виголошені у парафіях Відня, Мюнхена, Нового Ульму та різних околицях України. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2006 (У світлі одвічних правд, Книга п'ята) Розмови з Богом. Підручник духовної молитви. Трилогія роздумів. Книга 1. — Львів : Видавництво ОО. Василіян «Місіонер», 2008 Розмови з Богом. Підручник духовної молитви. Трилогія роздумів. Книга 2. — Львів : Видавництво ОО. Василіян «Місіонер», 2008 Розмови з Богом. Підручник духовної молитви. Трилогія роздумів. Книга 3. — Львів : Видавництво ОО. Василіян «Місіонер», 2010. Старі Петликівці // Бучач і Бучаччина, 1972. скачать dle 10.3фильмы бесплатно Рейтинг статі: 100 1 2 3 4 5

5 грудня 2016 року відбулася поминальна Божественна Літургія та похорон найстаршого ченця василіянського чину, о Доротея Шимчія, який помер на 102 році життя

Архиєрейську Божественну Літургію очолили та сказав прощальне слово високопреосвященніший Митрополит і Архієпископ Тернопільсько-Зборівський кир Василій (Семенюк) та преосвященніший владика кир Йосафат (Мощич) - єпископ-помічник Івано-Франківський.

На Божественній Літургії було присутні:

понад 70 богопосвячених осіб,

співслужило понад 50 священиків,

з яких понад 40 ієромонахів Чину Святого Василія Великого.

Перший мій рік у Бразилії. — Прудентопіль: Видавництво ОО. Василіян, 1983

Навернення серця. Реколекції для духовних осіб. Серія перша. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2002

Навернення серця. Реколекції у світлі одвічних правд. Серія друга. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2003

До апостольських порогів. Реколекції у світлі одвічних правд. Серія третя. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2003

Обнова самоспостереження. Реколекції для священиків у світлі одвічних правд. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2004

До апостольських порогів. Реколекції у світлі одвічних істин. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2004

Місійні науки: Великопосні. Різдвяні. Ювілейні: проповіді, виголошені у парафіях Відня, Мюнхена, Нового Ульму та різних околицях України. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2006 (У світлі одвічних правд, Книга п'ята)

Розмови з Богом. Підручник духовної молитви. Трилогія роздумів. Книга 1. — Львів : Видавництво ОО. Василіян «Місіонер», 2008

Розмови з Богом. Підручник духовної молитви. Трилогія роздумів. Книга 2. — Львів : Видавництво ОО. Василіян «Місіонер», 2008

Розмови з Богом. Підручник духовної молитви. Трилогія роздумів. Книга 3. — Львів : Видавництво ОО. Василіян «Місіонер», 2010.

Старі Петликівці // Бучач і Бучаччина, 1972.

100